- усамітнюватися
- —————————————————————————————усамі́тнюватисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
усамітнюватися — [усам’і/т( )н уватиес а] н уйус а, н уйеіс :а, н уйеіц :а, н уйуц :а … Орфоепічний словник української мови
усамітнюватися — і усамо/тнюватися, нююся, нюєшся, недок., усамі/тнитися і усамо/тнитися, нюся, нишся, док. Прагнучи до самоти, залишатися одному, уникати спілкування з людьми. || Відокремлюватися від інших, намагатися зостатись наодинці з ким небудь … Український тлумачний словник
усамітнений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до усамітнюватися … Український тлумачний словник
усамітнитися — див. усамітнюватися … Український тлумачний словник
усамотнитися — див. усамітнюватися … Український тлумачний словник
усамотнюватися — див. усамітнюватися … Український тлумачний словник